| Головна » Статті » Мои статьи |
Роздуми над проблемою
В урочну годину...
Чому нерідко слово «школа» викликає неприємніасоціації приблизно п`ятого класу? А тому, що учні все частіше відчувають щоденні «муки» на уроках. Легко вивести дивну формулу шкільного життя: чим більше проведених уроків, тим менше залишається терпіння і любові до школи. Діти не люблять ходити до школи зовсім не через те, що цілих 45 хвилин доводиться сидіти на уроках. І навіть не через те, що з кожним роком потрібно все більше запам’ятовувати та заучувати. Чим же страшна урочна година? Давайте відкриємо двері декількох кабінетів і з`ясуємо, чим же наповнені 45 хвилин «муки».
Параграф на сніданок
Кожен урок традиційно починається за одним сценарієм: учитель дає час для повторення домашнього завдання, що переростає в поспішне вивчення незнайомого матеріалу. Хоча декілька рук звичайно підняті. Це врятовує тих, хто не поспішає опанувати нові знання (у всякому випадку, вдома). Для мене життя – це не тільки уроки та домашнє завдання. Півтора роки тому я закінчила музичну школу. Важко було поєднувати навчання в двох школах, та коли уроків музики не стало, я відчула, що саме їх мені не вистачає. Зараз я займаюся вокальним співом – у мене є улюблена справа. Часу на підготовку до школи часто не залишається: хочеться і телевізор подивитися, і з товаришами поспілкуватися. Тому підучування параграфів за сніданком, на перерві, на уроці вже увійшло у звичку. Те ж діється і з іншими учнями, ось тільки причини у всіх різні: хтось допізна дивиться мелодрами, хтось – сидить у чаті за комп΄ютером.
Тиша… Мир…Дисципліна?!
Вчителі бувають трьох видів: байдужі, вчителі, які дратують, і вчителі, яких дратують. Про перших немає що й говорити. Інші самі дратують учнів: дуже розумними словами, поглядами звисока з-під окулярів, кривдними зауваженнями та насмішками. Останні – терпіти не можуть самих учнів, для них усі діти – синтетичні. У таких вчителів на уроці панує тиша, мир та … дисципліна. А чим краща дисципліна (це відомо всім педагогам), тим вищий відсоток засвоєних учнями знань. На мою думку, школа дає багато зайвих знань, які ніколи не знадобляться в майбутньому і недодає вкрай важливих, практичних. На знання учнів впливає і уміння вчителя зацікавити своїм предметом, довести його потрібність. Деякі школярі виділяють ще й четвертий тип учителів – це ті, які знають, як привернути увагу до предмета, що викладають. На їхніх уроках відбуваються вікторини, конкурси, диспути. Вони завжди знають характер та здібності кожного учня. До цих вчителів хочеться приходити, з ними хочеться спілкуватися, допомагати. Їм не боїшся задати питання.
Про «забіяк» і «пухнастиків»
Учнів також двох однакових не знайдеш. Якщо зовсім «дерев`яні», то справа навіть не в тому, що вони не можуть засвоїти знання, а в тому, що у них немає бажання вчитися. Бувають «золоті» учні – «пухнастики». Вони завжди все знають і найчастіше стають улюбленцями вчителів. Але парадокс: «золоті» учні не завжди в житті стають успішними людьми! Самі учні найчастіше люблять «забіяк», але не тих, які ображають першокласників і заважають сусіду по парті на уроці. А тих, у кого в запасі є кмітливі та дотепні жарти, які завжди зможуть постояти за себе та однокласників. «Забіяки» не ходять, а «носяться», тоді як «пухнастики» ходять по шкільних коридорах на м’яких лапках, прагнуть догодити вчителям та друзям. Та інколи виникають думки: що буде, коли погладити «пухнастика» проти шерсті?.. … Ще декілька хвилин… ПЕ-РЕР-ВА!!! УРА! Чи це не головне щастя в школі – час для друзів та гарного настрою?! | |
| Переглядів: 436 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 3 | |
|
| |